Економічний енциклопедичний словник - Мочерний С.В. 1995

Диспропорція

Диспропорція (лат. dis — префікс, що означає заперечення, та proportio — пропорція) — порушення необхідних співвідношень у розвитку окремих підрозділів підприємств, територіальних, галузевих, господарських (національного й світового рівнів) комплексів, між підрозділами у процесі суспільного відтворення та ін. Прикладом можуть бути Д. у розвитку цивільних і військових галузей, виробництва засобів виробництва і предметів споживання, виробництва і споживання (фаз відтворення), інших складових економіки, внаслідок яких порушується нормальний перебіг економічних процесів та ін. Розрізняють часткові Д. (локального, тимчасового характеру) і загальні Д. (пов'язані з порушенням процесу відтворення загалом, тривалого характеру). Форми вияву часткових Д. — дефіцити або надлишки окремих товарів, продовольчі, валютні, фінансові кризи; загальних Д. — економічні кризи в окремих країнах, низці країн, в економіці світу загалом. Основними причинами Д. є відсутність раціональної соціально-економічної політики в країні, негативний вплив зовнішніх факторів на розвиток національної економіки, відсутність прогресивних типів і форм власності або їх незначна частка тощо.