Економічний енциклопедичний словник - Мочерний С.В. 1995


Детермінізм економічний

Детермінізм економічний — концепція, згідно з якою розвиток суспільства визначається лише розвитком економіки, а надбудовні відносини (передусім політичні, правові, культурні та ін.) позбавлені самостійності, тобто не впливають або впливають незначною мірою на суспільно-історичний розвиток. Виник внаслідок певної однобічної теоретико-методологічної спрямованості економічної теорії К. Маркса з цієї проблеми, наступної вульгаризації його вчення Е. Бернштейном, П. Лафаргом та іншими марксистами, недостатньою науковою розробкою питань взаємодії базису і надбудови. Ф.Енгельс у своїх листах до Е. Бернштейна, П. Боргіуса зазначав, що визначальна роль економічного фактора в розвитку суспільства виявляється лише у кінцевому підсумку і впродовж відносно тривалого часу. Водночас на окремих етапах можуть переважати окремі надбудовні фактори. Щоб уникнути Д.е. в економічному дослідженні, необхідно: 1) зафіксувати наявність багатофакторного впливу економічних та надбудовних факторів на розвиток певного економічного процесу, економічної системи загалом; 2) провести суто економічний аналіз, тобто абстрагуючись від впливу надбудовних факторів, що досягається за допомогою методу абстракції; 3) простежити діалектичну взаємодію економічного фактора з кожним істотним надбудовним фактором (політикою, правом, ідеологією, культурою тощо), тобто їх взаємовплив, взаємопроникнення, взаємозбагачення тощо; 4) розглядати державу як елемент базису й надбудови; 5) опанувати діалектичний метод дослідження.





Перша публікація: 01/01/1995

Останнє оновлення: 30/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.