Економічний енциклопедичний словник - Мочерний С.В. 1995

Держава правова

Держава правова — держава, яка базується на народному суверенітеті, пануванні права у процесі взаємодії держави з індивідами та іншими суб'єктами права. Поняття «Д.п.» запроваджене у науковий обіг на початку XIX ст. у працях К.-Т. Велькера, І. Аретіна та ін. Головні складові Д.п. — правова рівність, права та свободи особистості й відповідність системи публічної влади вимогам права та їх послідовного дотримання (організаційно-правове забезпечення). Правова рівність означає передусім формальну рівність, тобто незалежність і свободу індивідів, суб'єктів права один від одного і правової форми відносин. Наявність прав та свобод особистості передбачає існування взаємних прав і обов'язків між публічною владою і суб'єктами права, гарантування владою формальної рівності та свободи всіх індивідів (як людини і громадянина). Організаційно-правове забезпечення — це передусім відсутність монополізації влади в руках окремої особи, правлячої еліти або соціального прошарку, чітке розмежування влади на законодавчу, виконавчу і судову (за верховенства законодавчої), дієвий конституційний та правовий контроль за діяльністю усіх гілок влади. Слід розмежовувати функції державних та недержавних (партійних, громадських) органів влади.