Економічний енциклопедичний словник - Мочерний С.В. 1995

Госпрозрахункові відносини у зовнішньоекономічній діяльності

Госпрозрахункові відносини у зовнішньоекономічній діяльності — метод господарювання, а також певна сукупність економічних відносин між підприємствами різних країн, підприємствами та вищестоящими органами з приводу виготовлення товарів і послуг на експорт, їх реалізації, післяреалізаційного обслуговування, розподілу валютної виручки та ін. У цій сукупності виділяють організаційно-економічні відносини та відносини економічної власності. До перших належать відносини спеціалізації, кооперування і комбінування між підприємствами різних країн, а техніко — економічними категоріями є якість комплектуючих виробів, термін поставок тощо. До відносин економічної власності належать такі конкретні форми, як ціна комплектуючих виробів, величина отримуваного прибутку, його розподіл між підприємствами і державою (з якого частина надходить у валютну скарбницю держави, а частина — для виробничих і соціальних потреб колективу) та ін. Як метод господарювання Г.в. у з.д. базується на зіставленні витрат і результатів, валютній самоокупності, самофінансуванні й матеріальній відповідальності за контрактами. Згідно з цими принципами, підприємства розраховуються за поставки продукції за зовнішньоекономічними цінами. Ці ціни перераховуються у національну валюту за відповідними валютними курсами або коефіцієнтами, що відображають їх реальну купівельну спроможність (див. Ціни зовнішньоекономічні).