Економічний енциклопедичний словник - Мочерний С.В. 1995

Відтворення суспільного капіталу

Відтворення суспільного капіталу — безперервне відновлення процесу капіталістичного виробництва у взаємозв'язку і взаємодії відтворення індивідуальних, колективних, державних та інтернаціональних форм капіталу. Суб'єктом власності та управління за умов приватної форми капіталу є окремий капіталіст. За умов колективної форми капіталу таким суб'єктом є декілька підприємців, вищих менеджерів, фінансові інститути. Типова форма колективного капіталу — акціонерні компанії. З широким розповсюдженням акцій серед деякої кількості найбільш освічених і кваліфікованих найманих працівників і збільшенням отримуваних ними дивідендів вони певною мірою стають суб'єктами власності. Тому відтворення колективного капіталу передбачає відтворення названих суб'єктів власності. В межах державного капіталу основними суб'єктами власності є вищі менеджери державних підприємств, високопоставлені чиновники державного апарату, а частково — наймані працівники (за наявності у них частки державної власності, права укладати колективні договори, гарантії зайнятості тощо). До інтернаціональних форм капіталу належать насамперед ТИК. Домінує у В.с.к. у межах окремих країн відтворення колективного та державного капіталу. В єдиний процес відтворення кожної з більш розвинених форм суспільного капіталу нерозривно вплітається процес відтворення попередніх, менш розвинених форм через контрактну систему підприємств. Тісне переплетіння процесів відтворення різних форм капіталу в системі суспільного капіталу супроводжується тісним переплетенням таких елементів відтворення кожної з форм капіталу, як відтворення робочої сили, засобів виробництва та відносин економічної власності. На посилення взаємодії і взаємозв'язку процесу В.с.к. значною мірою впливає економічна діяльність держави — дії держави як підприємця, інвестора, покупця, кредитора, боржника, центральної регулятивної сили тощо. В.с.к. у розвинених країнах все більше набуває планомірного характеру. Україна в 90-х—на початку XXI ст. перебувала на початковому етапі формування сучасного суспільного капіталу, його відповідної структури, за умов глибокої економічної кризи відбувалось швидке первісне нагромадження капіталу здебільшого в індивідуальній криміналізованій формі.