Економічний енциклопедичний словник - Мочерний С.В. 1995

Венчурний капітал

Венчурний капітал — якісно новий засіб фінансування (інвестування) ризикованого підприємства, яке працює над втіленням у виробництво певної ідеї або проекту, та комплекс економічних відносин, які при цьому виникають і розвиваються як у межах підприємства, так і між його інвесторами. Такі підприємства не повертають вкладені у них інвестором кошти і не виплачують відсотки на них. Інвестор отримує права на всі запатентовані й незапатентовані «ноу-хау», інновації і засновницький прибуток від ризикованих підприємств у разі їхнього успіху. У західній економічній літературі під В.к. також розуміють капітал, вкладений в акціонерну компанію з великим ризиком банкрутства. Більшість фірм В.к. існує у формі товариств з обмеженою відповідальністю, оскільки у разі банкрутства є можливість зберегти свої заощадження, які не вкладені в акції фірми — банкрута. Їхня мета — отримати від різних фінансових інститутів кошти для створення ризикованих підприємств. У них переважно незначна кількість працівників. Такі фірми створюють безпосередньо підприємці, менеджери, бізнесмени. Вони можуть бути окремими відділеннями (філіями) великих компаній і фінансових груп. Джерелами фінансування В.к. у США є також індивідуальні інвестори, які намагаються збільшити своє багатство. Їх чисельність досягає 2 млн., а обсяг інвестованих ними ресурсів — до 20 млрд. дол. Венчурне фінансування стимулює розвиток науково-технічного прогресу, сприяє прискоренню впровадження новітніх досягнень науки у виробництво. Створення венчурних підприємств вигідне передовсім великим компаніям, банкам, страховим компаніям, оскільки таким чином вони використовують підприємницький талант дрібних бізнесменів, їхню енергію і творчу ініціативу, частково перекладають на них ризик нововведень; норма прибутку на В.к. у США вдвічі перевищує середню норму прибутку у промисловості; у другій половині 90-х XX ст. середня норма прибутку становила 37 — 48%. На венчурні підприємства часто перекладається ризик дослідно-конструкторських розробок, освоєння нової продукції, випробувань нововведень та ін. Венчурні підприємства, що досягли успіху, інкорпоруються, що дає змогу їхнім інвесторам отримувати установчий прибуток. В.к. в країнах ЄС за 90-ті XX ст. зріс у декілька разів і складав 2000 понад 48 млрд. євро; у США — близько 100 млрд. дол.; у постсоціалістичних країнах Східної Європи — менше 380 млн. євро.