Економічний енциклопедичний словник - Мочерний С.В. 1995
Величина вартості товару
Величина вартості товару — кількісна характеристика вартості товару, яка дає змогу поглиблювати її якісну характеристику. Історично склався непрямий метод визначення витрат праці — робочим часом, протягом якого мають місце ці витрати. Оскільки за одиницю часу може витрачатися різна кількість енергії працівника, то вартість вимірюється не індивідуальним, а суспільно необхідним робочим часом. Це час, потрібний для виготовлення продукту, виходячи з наявних суспільно необхідних умов виробництва, середньої інтенсивності та продуктивності праці, майстерності виробника, рівня його кваліфікації тощо. Визначаючи її як середньозважену величину індивідуальних витрат робочого часу, водночас визначають і середній рівень майстерності та кваліфікації працівника, оскільки від неї залежить і сама тривалість роботи в розрахунку на одиницю продукції. Зведення індивідуального робочого часу кожного виробника до суспільно необхідного можливе також і на основі встановлення норм виробітку, редукції простої праці в складну. Помилковим є визначення В.в.т. як середньоарифметичного від індивідуальних витрат виробництва. Крім того, таке визначення (як середньозважена величина) відбиває процес формування вартості товарів лише у сфері безпосереднього виробництва і щодо відновлюваних товарів масового виробництва. Визначення вартості товару суспільно необхідними витратами в межах галузі здійснюється за умови відповідності всієї кількості товарів витратам суспільної праці на їх виробництво, а також рівності величини вартості цієї маси товарів їх ринковій вартості.
Перша публікація: 01/01/1995
Останнє оновлення: 30/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.