Історія економічних вчень - навчальний посібник
ЕВОЛЮЦІЯ КЛАСИЧНОЇ ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ В ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XIX ст. ЗАВЕРШЕННЯ КЛАСИЧНОЇ ТРАДИЦІЇ
З яких основних положень виходив Т. Мальтус у праці «Дослід про закон народонаселення»?
У праці «Дослід про закон народонаселення» Мальтус виходив із таких основних положень:
1) суспільство перебуває в рівноважному стані, коли виробляє достатню кількість продовольства для споживання відповідної чисельності населення;
2) при порушенні цієї рівноваги в суспільстві виникають сили, які повертають його до рівноважного стану;
3) ціни всіх товарів визначаються співвідношенням попиту і пропозиції;
4) діє закон народонаселення, згідно з яким і населення, і продовольство за відсутності перешкод безмежно зростають, але швидкість зростання населення вища, ніж швидкість зростання продуктів харчування.
Зокрема, за сприятливих обставин населення зростатиме в геометричній прогресії (1, 2, 4, 8, 16, 32, 64 і т. д.), а виробництво продовольства — в арифметичній прогресії (1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 і т. д.). З цього випливає, що кількість населення подвоюється кожних 20—25 років, а виробництво продуктів харчування за цей період зростає значно меншими темпами (тільки на 20—25 %). Саме у перенаселенні англійський економіст вбачав основну причину зростання розпусти, хвороб, злиднів, голоду, безробіття та інших лих суспільства. «Через перенаселення, — писав Мальтус, — бідність може стати жалюгідною і гіркою долею всього людства». Вся його книга є аналізом того, як досягти бажаної рівноваги між населенням і виробництвом достатньої кількості продуктів харчування.
Перша публікація: 01/01/2008
Останнє оновлення: 30/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.