Історія економічних вчень - навчальний посібник

СЛОВНИК

КЕЙНСІАНСТВО — один із провідних напрямів розвитку сучасної наукової думки, в основі якого лежить вчення англійського економіста Дж. М. Кейнса (основні положення сформульовані в 30-х роках XX ст.). Він перевів центр економічних досліджень у сферу макроекономіки, ставши її першовідкривачем і, тим самим, здійснивши переворот в економічній теорії. Центральним пунктом кейнсіанства є забезпечення ефективного сукупного попиту за вирішальної ролі державного економічного регулювання. Кейнс розробив модель макроекономічного зростання і рівноваги, в якій вказав на основні фактори сукупного попиту: споживання населення, інвестиції підприємств, витрати держави і державне регулювання чистого експорту. У загальній теорії зайнятості Кейнс пов'язав показники сукупного попиту (сукупного споживання) і сукупних заощаджень (сукупних інвестицій) із зайнятістю, досліджував дію мультиплікатора інвестицій і зайнятості, довівши, що від ефективного попиту, створеного новими інвестиціями, залежать рівень зайнятості та макроекономічна рівновага.