Історія економічних вчень - навчальний посібник

ЕКОНОМІЧНА ДУМКА УКРАЇНИ (ХІХ-ХХ ст.)

Чим визначається зміст соціалістичних поглядів М. Тугана-Барановського?

За своїми поглядами Туган-Барановський до кінця життя залишався соціалістом реформістського спрямування. Свої соціалістичні погляди він виклав у численних працях, серед яких слід виділити «Сучасний соціалізм у своєму історичному розвитку» (1906 р.), «Соціалізм як позитивне вчення» (1917 р.), а також вже згадувану книгу «Соціальні основи кооперації» (1919 р.).

Кінцевим соціальним ідеалом Тугана-Барановського був анархічний комунізм — лад вільних людей, в якому немає експлуатації найманої праці. Однак таке суспільство він розглядав як мету, до якої потрібно прагнути і рухатись послідовно, але яка, можливо, ніколи не буде досягнута. Тому для найближчого майбутнього найбільш бажаним уявлялось досягнення хоча б соціалізму з рисами державної або синдикальної системи. У примиренні «двох протилежних начал — свободи особи і панування спільноти» вбачався головний зміст соціалістичного ладу. Водночас Туган-Барановський обґрунтував необхідність соціалізму як із матеріальних, так і з соціально-правових позицій. У першому випадку соціалізм — це «господарська система найвищої продуктивності праці», а в другому — «вимога природного права людини на свободу».

В останніх працях Тугана-Барановського обґрунтовувались переваги централізованого планового керівництва господарством у поєднанні зі свободою кооперативної форми організації виробництва. За цими уявленнями, держава стає власником і верховним розпорядником всіх суспільних «капітальних благ», передаючи їх частину в тимчасове користування трудових кооперативів. Останні повинні постачати до державних фондів певну кількість виробленого продукту, а решту використовувати для задоволення власних потреб і на розвиток.





Перша публікація: 01/01/2008

Останнє оновлення: 30/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.