Історія економічних вчень - навчальний посібник

НЕОЛІБЕРАЛІЗМ

Які функціональні зв'язки відображає рівняння обміну І. Фішера?

Рівняння обміну МV = РY, запропоноване американським економістом Ірвінгом Фішером (1867—1947), містить дві групи показників: у лівій частині М — кількість грошей; V— швидкість їх обігу; у правій Р — середньозважений рівень цін; Y — обсяг товарообігу.

Рівняння обміну відбиває той факт, що на практиці сума всіх платежів дорівнює сумі цін усіх товарів, що надійшли в товарообіг. Це рівняння показує, що рівень цін перебуває у прямому зв'язку з кількістю грошей і швидкістю їх обігу й у обернено пропорційному зв'язку з потоком товарів.

Формула обміну Фішера допомагає ясніше уявити функціональні зв'язки на ринках грошей і товарів. При зміні одного показника змінюються й інші. Якщо зростає грошова маса М, то за стабільності швидкості обігу грошей V змінюються або ціни Р, або обсяг виробництва У у вартісному вираженні.

Фішер виходив із припущення, що швидкість обігу грошей V залишається без змін; обсяг виробництва Y не залежить від коливань грошової маси М. Гроші впливають тільки на рівень цін Р.

Відповідно до ефекту Фішера у разі збільшення грошової маси М попит на гроші падає, відсоткова ставка знижується. У зв'язку з підвищенням цін попит на гроші знову зростає, і рівень відсоткової ставки підвищується. Зрештою, встановиться природний рівень відсоткової ставки. Коливання будуть відбуватися навколо цієї природної норми.

Згодом представники неокласиків видозмінили рівняння Фішера. У їхньому трактуванні воно набуло такого вигляду: М = kPY, де k — величина, обернена V — швидкості обігу грошей (к = 1 / V).

При цьому припускається, що швидкість обігу грошей — величина постійна. Рівняння обміну трохи спрощує дійсні взаємозв'язки, воно не годиться в умовах високої інфляції, у разі зміни швидкості грошового обігу.





Перша публікація: 01/01/2008

Останнє оновлення: 30/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.