Історія економічних вчень - навчальний посібник

ЕКОНОМІЧНА ДУМКА СТАРОДАВНЬОГО СВІТУ ТА СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ. МЕРКАНТИЛІЗМ

У чому полягає сутність економічних поглядів, висловлених у творах стародавніх мислителів Греції: Ксенофонта, Платона, Аристотеля?

Ксенофонт — автор трактату «Домострой» — один із перших в історії економічної думки звернувся до всебічного вивчення проблеми поділу праці в суспільстві. Він першим указав на взаємозв'язок між поділом праці і ринком. Одним із перших Ксенофонт осмислив дві сторони будь-якого товару, виражені у його корисних якостях (споживна вартість) і здатності до обміну (мінова вартість). Будучи прихильником натурально-господарської концепції, він визнавав необхідність існування і корисність грошей, вказуючи на притаманні їм функції обігу і засобу нагромадження.

Багато в чому схожі з думками Ксенофонта і думки Платона, висловлені ним у трактатах «Держава» і «Закони». У праці «Держава» високо оцінена роль аристократії у забезпеченні суспільних інтересів, оскільки саме цей стан включає у себе філософів і становить разом із воїнами (армією) апарат управління державою. У Платоновому проекті «ідеальної держави» ні філософи, ні армія навіть думати не могли про заняття, пов'язані з фізичною працею. Вони також мали бути не обтяженими ніякою власністю, оскільки саме вона, на думку Платона, є джерелом суперечностей і розбіжностей у державі. У трактаті «Закони» Платон ідеальному типу держави протиставляє «негативний». Головним двигуном поведінки людей в останньому є матеріальні турботи і стимули. Найголовнішою галуззю економіки Платон вважав землеробство.

Економічні погляди Аристотеля були викладені у працях «Етика», «Політика», «Афінська політика». Аристотель вважав, що суспільство розвивається за природними законами, одним із яких є універсальний закон панування і підкорення. Із цих позицій він розглядав рабів як живе майно, покликане приносити користь. Утворення держави Аристотель пояснював природним прагненням людей до спілкування. У його розумінні держава досягає найвищого розквіту за умов, коли її громадяни не мають надлишку багатства, але й не є бідними, тобто живуть «середнім життям». Досліджуючи природу багатства і закономірності його нагромадження, Аристотель вводить поняття «економіка» і «хрематистика». Економіка створює справжнє багатство, тобто сукупність життєвих благ, необхідних для громадян і держави. Хрематистика — це надмірне нагромадження багатства у грошовій формі, яке не має меж, а тому є протиприродним.

Аристотель розглядав дві форми грошей — гроші як простий засіб обігу товарів і як засіб обігу грошового капіталу.