Історія економічних вчень - навчальний посібник

МАРЖИНАЛІЗМ. СТАНОВЛЕННЯ НЕОКЛАСИЧНОЇ ТРАДИЦІЇ В ЕКОНОМІЧНІЙ ТЕОРІЇ

Що таке неокласична школа? Чим вона відрізняється від класичної школи?

Створення неокласичного напряму пов'язано з працями англійського економіста Альфреда Маршалла (1842—1924). Саме він зі своїми «Принципами економіксу» (1890 р.) (в українському перекладі «Принципи економічної науки») вважається засновником англо-американської школи економічної науки, яка набула значного поширення й в інших країнах.

На відміну від класиків, які приділяли головну увагу теорії вартості, неокласична школа поставила в центр дослідження закони ціноутворення, аналіз взаємозв'язків попиту та пропозиції. З дискусій про вартість дебати переносяться у сферу вивчення умов і факторів формування ціни, її складових.

А. Маршалл запропонував «компромісну» теорію ціни, переробивши і поєднавши концепції Д. Рікардо і О. Бем-Баверка — трудову теорію вартості й теорію граничної корисності. Так було створено двофакторну теорію ціни, базовану на аналізі взаємних зв'язків попиту (корисності) і пропозиції (витрат).

Неокласична школа не заперечує необхідності державного регулювання (в цьому одна з відмінностей від класиків), але вважає, що воно має бути обмеженим. Держава створює умови для господарської діяльності. Ринковий механізм конкуренції здатний забезпечити збалансоване зростання, рівновагу між попитом і пропозицією.

Економісти, яких прийнято відносити до неокласиків, є далеко не однорідною школою. Вони відрізнялися сферою інтересів, займалися різними проблемами, є особливості у використовуваних ними методах, підходах до аналізу економічної дійсності. Це також відрізняє їх від класичної школи, яка є більш однорідною в поглядах і висновках її основних представників.

Одна з особливостей неокласичної школи — широке використання графіків, схем, економічних моделей. Це не тільки ілюстративний матеріал, а й інструмент теоретичного аналізу.