Історія економічних вчень - навчальний посібник

КРИТИЧНИЙ НАПРЯМ ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ. ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛІСТИЧНИХ ІДЕЙ. ЕКОНОМІЧНІ ВЧЕННЯ СОЦІАЛІСТІВ—УТОПІСТІВ

Як розумів К.А. Сен-Симон сутність поступального розвитку суспільства?

Сен-Симон намагався зрозуміти сутність поступального розвитку людства, вважаючи, що воно проходить три стадії (формації): рабовласницьку, феодальну і промислову, або індустріальну. Перехід від однієї стадії до іншої здійснюється через зростання обсягу знань і вдосконалення господарства, що й становить сутність історичного прогресу.

Кожна формація, на думку Сен-Симона, у свою чергу проходить через два етапи: органічний, або рівноважний, і критичний, коли рівновага розвитку порушується. На органічному етапі при владі перебуває клас, що має в цей час найбільше господарське значення; на критичному етапі до влади прагне інший клас, економічна сила якого постійно зростає. Наслідком політичної боротьби між ними стає зміна суспільної формації.

Сен-Симон вважав, що на початку XIX ст. на стадії індустріального суспільства влада належала невиробничій (торговельній) буржуазії, однак майбутнє цієї формації він пов'язував із великим індустріальним виробництвом і промисловим класом, під яким розумів союз підприємців, робітників і вчених: підприємці управляють виробництвом із одного центру за єдиним планом, що розробляється вченими. Конкуренцію змінить асоціація, всі будуть зобов'язані працювати, а праця кожного оцінюватиметься за принципом: «від кожного — за здібностями, кожному — за його внеском». Однак для створення такого справедливого суспільства недостатньо змінити матеріальні умови виробництва і життя, потрібне ще й духовне перевиховання людей і підвищення їх освіченості.





Перша публікація: 01/01/2008

Останнє оновлення: 30/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.