Історія економічних вчень - навчальний посібник

КРИТИЧНИЙ НАПРЯМ ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ. ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛІСТИЧНИХ ІДЕЙ. ЕКОНОМІЧНІ ВЧЕННЯ СОЦІАЛІСТІВ—УТОПІСТІВ

Як трактує К. Родбертус теорію вартості?

Родбертус стоїть на позиціях трудової теорії вартості, хоч розробка і формулювання її є в нього дещо специфічними.

Перший розділ його основної праці «До пізнання нашого державно-економічного стану» (1842 р.) має такий заголовок: «Вартість усіх господарських благ визначається працею і тільки працею». Розкриваючи зміст цієї тези, Родбертус передусім зазначає, що до сфери господарства він відносить лише матеріальні блага, а саме ті з них, які є господарськими, що варті праці.

У своєму аналізі вартості він виділяє такі категорії: «уживаність», «речі, придатні для вжитку», «споживні цінності» та «блага».

«Уживаність» — це здатність речі бути засобом досягнення мети, задоволення потреби. Вона має об'єктивну основу. «Речі, придатні для вжитку» — ті, які мають названу об'єктивну здатність. Але не всі «речі, придатні для вжитку» є «споживними цінностями». «Споживної цінності» у Родбертуса набувають лише ті речі, в яких є потреба. «Цінність, — писав він, — не є якістю речі, а становить той її статус, якого вона набуває завдяки потребі в її об'єктивних особливостях». Отже, «споживна цінність» у нього — категорія суб'єктивна. «Блага» — це речі, що мають споживну цінність і є результатом людської діяльності. Вартість благ, підкреслював Родбертус, визначається лише працею. Аналізуючи цю проблему, дослідник ставить запитання: чи включаються до вартості, крім праці, безпосередньо вкладеної у виробництво, блага, а також витрати матеріалу і знаряддя виробництва? Його відповідь є позитивною: включаються, але як попередні витрати праці.





Перша публікація: 01/01/2008

Останнє оновлення: 30/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.