Фінанси - навчальний посібник

Модуль 2

ХАРАКТЕРИСТИКА ОКРЕМИХ СФЕР І ЛАНОК ФІНАНСОВИХ ВІДНОСИН

РОЗДІЛ 5

ДЕРЖАВНІ ФІНАНСИ

Ключові терміни:

— державні фінанси,

— фінансові ресурси держави,

— місцеві фінанси,

— рівні і ланки державних фінансів,

— державні доходи,

— методи мобілізації державних доходів,

— джерела державних доходів,

— державні видатки,

— кошторисне фінансування,

— державні субсидії.

5.1. Сутність і склад державних фінансів

Державні фінанси являють собою досить розгалужену систему відносин, яка опосередковується формуванням і використанням централізованих на різних рівнях адміністративного поділу фондів грошових коштів. Розгалуженість цієї системи і наявність значної кількості фондів зумовлюється різноманітністю функцій держави і завдань, які вона вирішує, а також розмежуванням функцій і повноважень між різними рівнями державної влади.

За своєю економічною сутністю державні фінанси — це сукупність процесів розподілу та перерозподілу вартості ВВП, що виникають у процесі формування, розподілу і використання централізованих фондів грошових коштів, призначених для фінансового забезпечення виконання державою покладених на неї функцій.

У цьому визначені ключовим елементом виступають фінансові відносини. Вони є досить складними. Так, з позицій держави, з одного боку, формування коштів централізованих фондів характеризує і відносини обміну, і розподілу, і перерозподілу. Відносини обміну досить незначні за обсягами і питомою вагою та пов’язані з надходженням доходів, отриманих від реалізації державного майна і ресурсів, від майнових прав, від надання послуг тощо. Відносини розподілу відображають частку держави у створеному ВВП, яку вона отримує у формі непрямих податків. Відносини перерозподілу відображають формування фондів за рахунок оподаткування доходів юридичних і фізичних осіб.

З іншого боку, в процесі використання державних коштів виникають відносини розподілу і перерозподілу. Розподільні відносини з боку держави характеризують використання тієї частини державних доходів, що отримана нею на основі обміну і розподілу, а перерозподільні — тих, що отримані на основі перерозподілу. З погляду юридичних і фізичних осіб державні фінанси мають насамперед яскраво виражений перерозподільний характер, хоча в них присутні й елементи обміну — плата за державні послуги.

В Україні державні фінанси як провідна сфера фінансової системи держави опосередковують біля 80 % усіх фінансових ресурсів і охоплюють різноманітні фінансові інституції, за допомогою яких держава здійснює свою фінансову діяльність.

Склад державних фінансів прийнято розглядати за ланками та рівнями органів державної влади й управління (табл. 5.1).

Таблиця 5.1

СИСТЕМА ДЕРЖАВНИХ ФІНАНСІВ⁶

Ланками державних фінансів є:

— бюджет держави (зведений бюджет);

— позабюджетні фонди цільового призначення;

— державний кредит;

— фінанси державного сектора (державних та муніципальних підприємств).

Державний бюджет — це основний фінансовий план держави, що має силу закону.

Позабюджетні цільові фонди — це централізовані фонди грошових коштів, що утворюються поза державним бюджетом для реалізації прав громадян на пенсійне і соціальне забезпечення та соціальне страхування.

Державний кредит передбачає залучення коштів державою на позиковій основі для використання через видатки на конкретні проекти.

Фінанси державного сектора об’єднують фінанси державних і муніципальних (комунальних) підприємств.

За рівнями управління державні фінанси поділяють на загальнодержавні та місцеві.

Загальнодержавні фінанси призначені для забезпечення тих потреб суспільства, які мають загальнонаціональний характер і відображають інтереси держави взагалі. Вони є інструментом впливу на соціально-економічний розвиток країни. Через загальнодержавні фінанси здійснюють розподіл та перерозподіл ВВП між окремими регіонами країни та галузями економіки з метою збалансованого їх розвитку.

Місцеві фінанси являють собою фінансову базу місцевих органів влади та управління. Вони забезпечують регіональні потреби у фінансових ресурсах та доходах, їх внутрішньо-територіальний перерозподіл. Основне призначення місцевих фінансів полягає в забезпеченні фінансової незалежності й автономності регіональних адміністративних формувань (областей, районів) та поселень.

Побудова системи державних фінансів потребує установлення відповідного оптимального співвідношення між її рівнями: загальнодержавним та місцевим.

Функціонування сфери державних фінансів характеризується такими фінансовими категоріями: державні доходи; державні видатки; державний кредит.

Внутрішні відносини в системі державних фінансів складаються між бюджетами різних рівнів та між бюджетами і фондами цільового призначення.

У системі зовнішніх відносин сфери державних фінансів пріоритетними є взаємовідносини з юридичними та фізичними особами. Це, з одного боку, сплата податків та інших обов’язкових платежів до бюджету, внески в цільові фонди, купівля державних цінних паперів, з іншого — асигнування та виплати з бюджету і цільових фондів, повернення боргів та доплата процентів за позиками. Через бюджет забезпечуються міжнародні фінансові відносини держави — платежі міжнародних організацій і фінансових інституцій та надходження від них. Тимчасово вільні кошти бюджету та цільових фондів можуть розміщуватись на фінансовому ринку, внаслідок чого формуються відповідні доходи. У разі необхідності фінансування дефіциту бюджету держава може залучати на фінансовому ринку необхідні їй додаткові кошти шляхом випуску та розміщення державних облігацій та казначейських зобов’язань.

⁶ Фінанси: Навч. посібник / О. П. Близнюк, Л. І. Лачкова, В. І. Оспіщев та ін.; За ред. В. І. Оспіщева. — К.: Знання. — 2006. — С. 93.