Економічний словник довідник - 2020

Торгівля

Торгівля — форма обміну продуктами праці та послугами, відособлена на основі суспільного поділу праці; галузь господарства, яка виконує посередницьку діяльність щодо купівлі — продажу товарів та наданню пов'язаних з цим послуг. Т. історично зумовлена виникненням й розвитком товарного виробництва. Поряд з „ чистими» функціями, вона виконує ряд додаткових, які є продовженням процесу виробництва у сфері обігу (транспортування, зберігання, фасування, упаковка та ін.). Внаслідок подвійності функції торгівлі, подвійну природу мають її прибутки. 1) прибутки Т. як сфери посередницької діяльності між виробником і споживачем виступають у вигляді винагороди за послуги у просуванні товарів на ринки споживання або у вигляді різниці між ціною покупки та продажу товару, як уступка виробника торговим підприємствам (за принципом рівновеликої норми прибутку на промисловий і торговельний капітал); 2) прибутки Т. як сфери продовження процесу виробництва, пов'язані з додатковими витратами й формуються за законами вартості й ринку. В залежності від стадій руху товарів розрізняють оптову і роздрібну Т. Оптова Т. має посередницький характер, зв'язує між собою виробників і споживачів, формує замовлення виробника й забезпечує постачання товарів роздрібній Т. Роздрібна Т. — кінцева ланка у Т. товарами і наданні послуг безпосередньому споживачу в обмін на його гроші. Розрізняють також внутрішню й зовнішню Т. Внутрішня Т. обслуговує товарний обмін у межах однієї країни. Зовнішня Т. — це діяльність по обміну товарів між країнами (експорт — імпорт), зумовлена міжнародним поділом праці, економічними відносинами, заснованими на експорті капіталу, економічній взаємодопомозі й інтеграції.