Економічний словник довідник - 2020

Робітник нового типу

Робітник нового типу — працівник, який почав формуватись у розвинутих країнах Заходу на початку другого етапу НТР, тобто всередині 70-х років XX ст. Найголовніші його риси: постійне прагнення до самовдосконалення, розвиток творчих і організаторських здібностей, професійних умінь і навичок, відчуття нового, уміння оцінювати досягнуте, бачити недоліки і шукати шляхи їх усунення; економічне мислення (уміння знаходити оптимальні для зростання ефективності окремого підприємства, галузі народного господарства варіанти вирішення проблем), оволодіння найновішими технологічними, проектно-конструкторськими розробками, техніко — технологічна культура, орієнтація на найраціональніше використання економічних і природних ресурсів та ін.; рівень підготовки до організаційної й управлінської діяльності (володіння найновішими методами, формами організації праці, уміння ефективно організувати роботу колективу тощо); психофізіологічні якості (цілеспрямованість, сумлінність, працьовитість, психологічна стійкість та ін.). У Р. н. т. повинен бути широкий обсяг базових знань та умінь, щоб швидко пристосуватись до нової техніки, багатопланова кваліфікація, здатність до розумового та психологічного напруження, уміння контактувати з іншими робітниками, в т.ч. через технічні засоби комунікації. У Р. н. т все більшу роль починають відігравати потреби у вільній творчій праці й її універсальності характеру,власному вдосконаленні, виявленні й розвитку здібностей, особливо до сприйняття знань, у максимально можливому продовженні активного життя та ін. З цього моменту починається розвиток людини як самоцілі.