Економічний словник довідник - 2020
Наукова організація праці
Наукова організація праці — система заходів, яка забезпечує зростання ефективності живої праці, використовуючи при цьому досягнення науки і передового досвіду. Н. о. п. покликана сприяти вирішенню економічних та психофізіологічних проблем. Вирішення економічних завдань спрямоване на зростання продуктивності праці, поліпшення якості продукції та умов праці, зниження витрат виробництва, економію матеріальних і трудових ресурсів, розвиток творчої ініціативи працівників тощо. Вирішення психофізіологічних проблем передбачає створення на робочих місцях сприятливих умов праці, збереження здоров'я і працездатності працівників, належного психологічного клімату і т. ін. До умов праці належать: санітарно-гігієнічні умови (ступінь забруднення повітря і середовища, вібрація, освітлення, вологість, рівень температури, інтенсивність шуму тощо), фізичні небезпеки, контакти з іншими людьми. Близькі до таких умов фізичні вимоги (установлений темп роботи, тривалість робочого циклу, прив'язаність до робочого місця тощо). Умови праці повинні стимулювати працівника до ефективної, продуктивної праці, до творчого пошуку. Основними напрямами Н. о. п. є забезпечення належних умов праці; поліпшення організації підбору, підготовки й підвищення кваліфікації кадрів; впровадження передових прийомів і методів праці та вдосконалення її нормування; впровадження прогресивних форм і методів матеріального і морального стимулювання; зміцнення дисципліни праці і підвищення творчої активності працівників. Впровадження Н. о. п. є важливим фактором зростання її продуктивності, кращого використання уречевленої праці.
Перша публікація: 01/01/2020
Останнє оновлення: 30/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.