Економічний словник довідник - 2020

Монополія зовнішньоекономічної діяльності

Монополія зовнішньоекономічної діяльності — зосередження всієї зовнішньоекономічної діяльності в руках держави, здійснення нею валютного регулювання експортно-імпортних операцій та керівництво іншими сферами такої діяльності (митний контроль, науково-технічне співробітництво тощо). М. з. д. реалізується шляхом визначення державою організацій, які мають право здійснювати зовнішньоторговельні угоди та контроль за ними, встановлення порядку зовнішньоекономічних операцій, домінування адміністративних важелів у керівництві зовнішньоекономічними зв'язками тощо. М. з. д. охоплює експортно-імпортні та валютні операції, науково-технічні послуги, пов'язане із зовнішньоекономічною діяльністю страхування, митний контроль та інші сфери. Головною метою М. з. д. є використання зовнішньоекономічних зв'язків для вирішення проблем народного господарства та його захист від негативного впливу іноземного капіталу. Найважливішою складовою частиною М .з. д. є монополія зовнішньої торгівлі, яка означає виняткове право держави в експортно-імпортних операціях, їх валютне регулювання, а також керівництво і контроль над зовнішньою торгівлею спеціально уповноваженими органами. У колишньому СРСР регулювання зовнішньоекономічної діяльності здійснювалось переважно адміністративними методами, що призводило до зниження ефективності зовнішньоекономічних зв'язків, штучного відриву внутрішнього виробництва від зовнішнього ринку і гальмування процесу впровадження госпрозрахункових відносин у цій сфері. Після проголошення державної незалежності України відбувся невиправдано поспішний злам М. з. д., суттєво послаблено валютне регулювання експортно-імпортних операцій, що нанесло великих збитків народному господарству. Так, в 1992 р. за кордон було вивезено продукції на 3,2 млрд. дол., а в державну скарбницю потрапило лише 165 млн. Послаблення М. з. д. рекомендують проводити в залежності від ступеня роздержавлення і приватизації економіки, впровадження повного госпрозрахунку, набування досвіду зовнішньоекономічної діяльності, посилення конкурентоспроможності національних товарів і послуг, стабільності національної валюти та ін.