Економічний словник довідник - 2020

Матеріаломісткість виробництва

Матеріаломісткість виробництва — питома вага матеріальних затрат у загальних витратах виробництва. У структурі витрат на виробництво продукту доля матеріальних затрат — сировини, матеріалів, палива, електроенергії — займає понад 50%, а в промисловості —70—80% і більше. Розраховується М. в. як відношення матеріальних затрат (без амортизації) до продукту (М/П), де М — вартість матеріальних затрат, П — продукція валова, кінцева, національний доход. Розрахунок М. в. як матеріальних затрат на один карбованець національного доходу є найточнішим. Цей показник в колишньому СРСР був дуже високим і постійно зростав. Порівняно з кращими світовими показниками на одиницю національного доходу витрачалось у 2—3 рази більше матеріальних ресурсів, що свідчило про низьку ефективність виробництва, затратний характер економіки. Причини неефективного використання матеріальних ресурсів — у адміністративно-командній системі, в бюрократичному централізованому плановому керівництві, в монополізмі, відсутності конкуренції. Існуючий господарський механізм націлював підприємства не на економію матеріальних ресурсів, а на збільшення їх витрачання. Адже чим вища М. в. і питома вага комплектуючих деталей, отриманих зі сторони, тим більший був обсяг виробництва, тим легше було його виконати, застосовуючи дорогі матеріали, і легше добиватися „ економії», одержувати премії. Матеріаломісткі вироби ставали вигідними на відміну від трудомістких. Порушувався плановий асортимент, випускалась непотрібна продукція. Нераціональне використання матеріальних ресурсів — одна з причин їх постійного дефіциту. Друга причина — екстенсивний шлях розвитку економіки, яка вимагала постійного нарощування видобутку корисних копалин і енергоносіїв.