Економічний словник довідник - 2020

Лихварський капітал

Лихварський капітал — самостійна форма капіталу, історичний попередник позичкового (банківського) капіталу. Його формула Г — Г¹ — надання грошей у позику і повернення їх з приростом — лихварським відсотком, що сягав 200—300% річних. У Київській Русі „ милосердним» вважали 60—80% річних. Л. к, виник ще в період розпаду первісного суспільства у зв'язку з появою і розвитком товарно-грошових відносин, які вели до майнового розшарування родового ладу на багатих і бідних. Багаті, які зосередили в себе землю, рухоме майно і гроші, почали надавати збіднілим родичам гроші в позику під відсотки. При несплаті боргу боржник разом із сім'єю ставав рабом кредитора. Дальший розвиток Л. к. одержав у рабовласницькому і феодальному суспільствах, де Л. к. існував у двох основних формах: 1) позики представникам пануючих класів — рабовласникам і феодалам; 2) позики дрібним виробникам — ремісникам і селянам. Завдяки високим відсоткам Л. к. відволікав від сфери матеріального виробництва величезні кошти, руйнував античну і феодальну власність, підривав дрібне виробництво. Капіталізм з самого початку повів нещадну боротьбу з лихварством. Лихварів спалювали на вогнищах. Але основного удару по Л. к. завдав розвиток капіталістичної кредитної системи, банків, позичкового капіталу, що оволодів як сферою виробництва, так і обігу. А Л. к. не був пов'язаний із сферою виробництва, він діяв у сфері грошового обігу, тобто Л. к. був самостійною формою капіталу, Л. к. зберігав свої позиції скрізь, де існують докапіталістичні форми господарювання — дрібне виробництво. Л. к. збирав величезну данину з західноукраїнського селянства в часи Австро-Угорщини і міжвоєнної Польщі. Сьогодні існує у багатьох країнах Африки.