Економічний словник довідник - 2020

Крива Філіпса

Крива Філіпса — крива, що показує зв'язок між рівнем безробіття та річним темпом зростання рівня цін. Побудована на основі емпіричних даних у 1958 р. Зворотна залежність між інфляцією і безробіттям пояснюється тим, що безробітні погоджуються на нижчу заробітну плату, а це зумовлює сповільнення росту цін. Поліпшення становища на ринку праці підвищує тиск попиту на ціни. Ціною наближення до повної зайнятості є інфляція. Згідно з К. ф. не можуть одночасно існувати інфляція та безробіття. Такий підхід виправдовує кейнсіанське державне регулювання розширенням та скороченням державних видатків залежно від кон'юнктури. Але в 70-х роках економіка розвинутих країн зіткнулася із стагфляцією — одночасним великим безробіттям та інфляцією. Політика державної інфляції в довгостроковій перспективі виявилась неефективною. Зв'язок між інфляцією і безробіттям став дуже нестабільним. Неокласична теорія пояснює це тим, що підприємці та наймані робітники з часом _ пристосовуються до умов інфляції. Робітники заздалегідь вимагають підвищення зарплати, а підприємці скорочують виробництво і попит на робочу силу. Очікування інфляції при державній експансії призводить до її самозростання, поступового повернення безробіття. Може виникнути інфляційна спіраль. Коли економіка повністю пристосовується до інфляційних очікувань, то довго К. Ф. матиме вертикальний вигляд. Це свідчить про відсутність стійкої довготривалої взаємозалежності між інфляцією та безробіттям.