Економічний словник довідник - 2020

Євродолари

Євродолари — різновидність євровалют, долари США, розміщені організаціями і приватними особами різних країн за межами США, які використовуються як ліквідні засоби на міжнародному ринку позичкових капіталів. Засоби в Є. є важливим зовнішнім джерелом позичкового капіталу, кредитування національного господарства і фінансування держави. Є. з'явилися наприкінці 50-х років у Європі, що і пояснює їх назву. Префікс „ євро» свідчить про певну незалежність цієї національної валюти від прямого контролю американських валютних органів. Банки, що розміщуються поза офіційною сферою обігу долара США, приймають за певний процент депозити, виражені в доларах, а потім переуступають ці засоби, як правило, за вищий процент іншому банку. Введення часткової конвертованості західноєвропейських валют сприяло росту попиту на американські долари, що привело до формування ринку Є. Значну роль в утворенні цього ринку відіграв ріст пасиву платіжного балансу США, дефіцит якого на 70% покривався вивозом їх національної валюти. Ринок Є. відзначається винятковою мобільністю: засоби вкладаються в тих країнах, де процентна ставка вища, а курс відповідної валюти стабільніший. Але реакція засобів цього ринку на зміну економічної кон'юнктури (особливо погіршення торговельного або платіжного балансу США) нерівнозначна і непередбачувана, оскільки приватні особи реагують на них нераціонально. У той же час дії великих концернів більш раціональні. Євроринки, крім того, живляться ще і доходами від експорту нафти арабських країн (нафто-долари). Центрами такої торгівлі є Лондон, Цюріх, Женева і франкфурт-на-Майні. Є. вільно переміщаються туди, де в даний момент вигідніше, тому на них лише частково розповсюджуються обмеження, які встановлюються національними валютними відомствами Грошові капітали на ринку Є. в основному існують у формі вкладів, кредитів, облігаційних позик. З'явились нові форми Є. кредитів, а саме: сандиційовані кредити, кредити у формі лізингу, факторингу, форфетування та ін.