Економічний словник довідник - 2020
Господарський /комерційний/ розрахунок
Господарський /комерційний/ розрахунок - метод господарювання підприємств, об'єднань тощо, який застосовують у процесі продуктивного використання засобів виробництва і робочої сили, привласнення й використання одержаного доходу. Г. р. передбачає співвідношення витрат і результатів, досягнення такого співвідношення між ними, коли за рахунок отриманих результатів здійснюється розширене відтворення засобів виробництва, робочої сили, виконуються прийняті перед іншими підприємствами і державою договірні зобов'язання. Повніше сутність Г. р. розкривається в його основних принципах. Це, по-перше, самоокупність, або заміщення витрат за рахунок власних доходів від реалізації товарів і послуг. По-друге, рентабельність або доходність всіх ланок підприємства /цехів, бригад тощо/, тобто перевищення доходів над їх витратами. По-третє, матеріальна зацікавленість трудових колективів і окремих працівників у результатах діяльності, насамперед отриманні доходу. По-четверте, матеріальна відповідальність колективу за незадовільну роботу, невиконання договірних зобов'язань тощо. Найважливішим принципом Г. р. є самофінансування. Воно означає здійснення підприємством розширеного відтворення за рахунок чистого прибутку, без бюджетних асигнувань. Джерелами самофінансування є також амортизаційні відрахування, банківські кредити. Госпрозрахункові відносини повинні поширюватись на взаємовідносини між підприємствами і вищестоящими органами /міністерствами, державою в цілому/. Вони здійснюються через державні замовлення, контракти, ставки банківського проценту. Це означає, що при існуючих в Україні адміністративних методах управління економікою вищестоящі органи повинні нести матеріальну відповідальність перед колективами підприємств за виконання договірних зобов'язань, за непродумані рішення тощо.
Перша публікація: 01/01/2020
Останнє оновлення: 30/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.