Економічний аналіз
ЧАСТИНА І.
ОСНОВИ ТЕОРІЇ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ
2. МЕТОДОЛОГІЯ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ
Тести для самоконтролю знань
1. Для визначення причинно-наслідкових взаємозв’язків між результативним показником і фактором (факторами) застосовують групування:
а) типологічні;
б) факторні;
в) структурні.
2. Для визначення ступеня виконання плану і динаміки використовують прийоми:
а) деталізація;
б) відносні величини;
в) середні величини;
г) порівняння.
3. Для визначення середніх залишків матеріалів на складі за певний період використовується середня:
а) інтервального динамічного ряду;
б) моментного динамічного ряду;
в) гармонійна.
4. Факторний аналіз проводиться за прийомом:
а) абсолютні і відносні величини;
б) деталізація;
в) ланцюгові підстановки;
г) динамічні ряди.
5. Факторний аналіз — це:
а) порівняння звітних даних з плановими даними або рівнем попереднього періоду;
б) виявлення величини впливу факторів на зміну результативного показника;
в) визначення тенденцій змін показників, із яких складається факторна модель;
г) оптимізація варіантів прийняття управлінських рішень.
6. Застосування прийому абсолютних різниць дозволяє:
а) визначити ступінь виконання плану;
б) оцінити обсяг продукції в у мовно-натуральному вимірі;
в) оцінити тенденцію зміни економічних показників;
г) визначити вплив окремих факторів на зміну результативного показника.
7. Елімінування — означає виключити вплив на величину результативного показника:
а) одного фактора;
б) всіх факторів, крім одного;
в) двох і більше факторів.
8. Якщо у факторній системі
визначити
, то це означає оцінку:
а) впливу якісного показника на зміну результативного показника;
б) впливу кількісного показника на зміну результативного показника;
в) загальний вплив показників на зміну результативного показника.
Перша публікація: 01/01/2008
Останнє оновлення: 30/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.