Бухгалтерський облік в Україні: основи та практика

Розділ VI.

ОБЛІК ТРУДОВИХ ЗАТРАТ, ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ І РОЗРАХУНКІВ З РОБІТНИКАМИ І СЛУЖБОВЦЯМИ

6.10. Розрахунки з власниками корпоративних прав

Згідно із Законом України “Про господарські товариства” акціонерні товариства повинні включати в статут строки та порядок виплати частки прибутку (дивідендів) один раз у рік за підсумками календарного року. Виплата дивідендів у інших видах господарських товариств та приватних підприємствах регулюється їх статутом та рішеннями зборів засновників.

Джерелом виплати дивідендів може бути прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства, а також інші власні кошти (додатковий капітал, резервний фонд, нерозподілений прибуток минулих років тощо). Підприємство, яке нараховує та сплачує своїм акціонерам (власникам) дивіденди, нараховує і утримує податок із суми нарахованих дивідендів податок на доходи фізичних осіб за загальною ставкою. Крім того, на суму нарахованих і виплачених дивідендів підприємство має нарахувати (згідно із Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств”) податок на дивіденди в розмірі 25 % нарахованої суми виплат. Податок на дивіденди вноситься в бюджет до або одночасно з виплатою дивідендів. Податок на дивіденди є видом податку на прибуток, а тому на суму податку на дивіденди, внесеного в бюджет у звітному періоді, зменшується сума нарахованого податку на прибуток. Якщо ж сума податку на дивіденди перевищує суму нарахованого податку на прибуток, то різниця переноситься на зменшення податкових зобов’язань на майбутні звітні періоди.

Бухгалтерські проводки, пов’язані з нарахуванням та виплатою дивідендів наведено в табл. 6.21. Проте зазначимо, що акціонери можуть отримувати дивіденди за привілейованими акціями й у іншій пропорції ніж за простими, або навіть тоді, коли за простими акціями дивіденди не сплачуються. У такому разі сума таких сплачених дивідендів прирівнюється, з метою оподаткування податком на прибуток, до зарплати. Це дає змогу включити суму таких нарахованих дивідендів до валових витрат. Проводки з нарахування таких дивідендів аналогічні проводкам наведеним у табл. 6.22, за винятком того, що авансові внески з податку на прибуток не нараховуються.

Акціонери (засновники) можуть відмовлятись від належних їм прав. У цьому разі їм повертається сума внесків у статутний фонд в грошовій чи майновій формі. Таке повернення внесених грошей чи майна не є об’єктом оподаткування податком з доходів фізичних осіб. Якщо ж акціонеру чи засновнику видається і належна йому частка здобутого в процесі спільної діяльності майна (в грошовій чи матеріальній формах), то ця частка прирівнюється до доходів такої особи і обкладається податком з доходів фізичних осіб на загальних підставах.

Резиденти, що виплачують дивіденди платникам податку з доходів фізичних осіб подають до ДПІ “Податковий розрахунок резидента, що виплачує дивіденди платникам податку з доходів фізичних осіб”. Форма розрахунку затверджена наказом ДПА від 14.12.03 № 586. Розрахунок подається у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду (протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем місяця, в якому виплачені дивіденди).

Таблиця 6.22.

Бухгалтерські проводки, пов’язані з нарахуванням та виплатою дивідендів