Бухгалтерський облік в Україні: основи та практика
Розділ Х.
ОБЛІК ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ, ЗАБЕЗПЕЧЕНЬ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ І ЦІЛЬОВОГО ФІНАНСУВАННЯ
10.3. Нормативно-методична база з обліку фондів, резервів і
цільового фінансування
Облік фондів, резервів та цільового фінансування — це комплекс облікових операцій, що мають забезпечити контроль за створенням та використанням цих коштів.
Облік фондів, резервів і цільового фінансування здійснюються з урахуванням наступних нормативних та нормативно-методичних документів:
— положення (стандарту) бухгалтерського обліку 5 “Звіт про власний капітал”;
— Інструкції про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом міністерства фінансів України від 30.11.99 № 291;
— Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку щодо операцій з формування статутного капіталу в акціонерних товариствах, затверджених наказом ДКЦПФР від 10.06.03 № 256;
— Положення про порядок бухгалтерського обліку окремих активів та операцій підприємств державного, комунального секторів економіки і господарських організацій, які володіють та/або користуються об’єктами державної, комунальної власності, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 19.12.2006 № 1213;
— законів та інших нормативних документів України;
— внутрішніх нормативних документів підприємства.
Враховуються фонди підприємства на рахунках 4-го класу плану рахунків (табл. 10.1).
Рахунки цього класу призначені для узагальнення інформації про стан і рух коштів різновидностей власного капіталу — статутного, пайового, додаткового, резервного, вилученого, неоплаченого, а також нерозподілених прибутків (непокритих збитків), цільових надходжень, забезпечень майбутніх витрат і платежів, страхових резервів.
Таблиця 10.1
Рахунки власного капіталу та забезпечення зобов’язань
Код рахунку |
Назва рахунку |
Код субрахунку |
Назва субрахунку |
40 |
Статутний капітал |
За видами капіталу |
|
41 |
Пайовий капітал |
За видами капіталу |
|
|
42 |
Додатковий капітал |
421 |
Емісійний дохід |
422 |
Інший вкладений капітал |
||
423 |
Дооцінка активів |
||
424 |
Безоплатно одержані необоротні активи |
||
425 |
Інший додатковий капітал |
||
426 |
Фонди спеціального призначення: 4261+Фонд розвитку виробництва 4262+Використання фонду розвитку виробництва |
||
43 |
Резервний капітал |
За видами капіталу |
|
|
44 |
Нерозподілені прибутки (непокриті збитки) |
441 |
Прибуток нерозподілений |
442 |
Непокриті збитки |
||
443 |
Прибуток, використаний у звітному періоді |
||
|
45 |
Вилучений капітал |
451 |
Вилучені акції |
452 |
Вилучені вклади й паї |
||
453 |
Інший вилучений капітал |
||
46 |
Неоплачений капітал |
За видами капіталу |
|
|
47 |
Забезпечення майбутніх витрат і платежів |
471 |
Забезпечення виплат відпусток |
472 |
Додаткове пенсійне забезпечення |
||
473 |
Забезпечення гарантійних зобов'язань |
||
474 |
Забезпечення інших витрат і платежів |
||
475 |
Забезпечення призового фонду (резерв виплат) |
||
476 |
Резерв на виплату джек-поту, не забезпеченого сплатою участі у лотереї |
||
477 |
Забезпечення матеріального заохочення |
||
48 |
Цільове фінансування і цільові надходження |
За об’єктами фінансування |
Зведеним регістром із обліку фондів, резервів і цільового фінансування, статутного капіталу є журнал-ордер № 7, у якому відображають обороти за кредитом рахунків 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49 у кореспонденції з дебетом інших рахунків. До журналу 7 ведуться наступні відомості:
— 7.1 Відомість аналітичних даних рахунку 42 “Додатковий капітал”;
— 7.2 Відомість аналітичних даних рахунку 44 “Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)”;
— 7.3 Відомість аналітичних даних рахунку 47 “Забезпечення майбутніх витрат і платежів”.
Перша публікація: 01/01/2008
Останнє оновлення: 30/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.