АГРЕГАЦІЯ — утворення більш-менш стійких, різних за величиною і біол. значенням груп організмів у межах ареалів їх популяцій. В основі виникнення А. лежить взаємодія організму і середовища, що забезпечує виживання виду. У хребетних тварин (риб, птахів, окремих видів ссавців — копитних, мавп) та деяких комах (бджіл, мурашок, термітів) вона є наслідком групового способу життя (т. з. активна, або «суспільна», А.). Може бути пов'язана з фізіол. станом організмів і виявлятися лише в певні періоди життя (напр., вікові, статеві угруповання).

У птахів, ссавців та ін. тварин під час А. утворюються родини, зграї, стада і колонії, у рослин — відносно ізольовані групи (мікроценопопуляції, ценопопуляційні локуси). Організми, що ведуть усамітнений спосіб життя, утворюють скупчення внаслідок неоднорідності умов середовища існування, сезонних і добових коливань клімат, чинників. Ця пасивна А. є реакцією організмів на зміни одного або кількох основних (лімітуючих) абіотичних чинників. Короткочасними А. є скупчення тварин у місцях годівлі, водопою, відпочинку, під час їх міграцій. У рослин здатність до А. залежить від рухливості зачатків (насіння, спор тощо). Чим менша рухливість зачатків, тим ближче до материнської особини вони проростають. Найбільшою мірою А. виявлена у рослин, які розмножуються вегетативно. А. відіграє провідну роль у формуванні просторової структури популяцій.