БОЛОТО(А) — надмірно зволожена ділянка земної поверхні, вкрита вологолюбною рослинністю, з решток якої звичайно утворюється торф. Б. виникає в разі заростання й заторфування водойм, заболочування лісів і лісових згарищ, лук тощо. За рельєфними умовами виникнення та водно-мінералогічним живленням Б. поділяють на низинні (евтрофні), верхові (оліготрофні) і перехідні (мезотрофні). Низинні Б. утворюються здебільшого на знижених частинах рельєфу, живляться багатими на мін. елементи водами ґрунтовими. Для них характерні евтрофні рослини — береза пухнаста, вільха, кущові верби. З тварин водяться водяний щур, видра, птахи. Верхові Б. найбідніші на мін. елементи живлення, розвиваються здебільшого в межах ліс. зони в умовах бідного ґрунтового та атм. живлення майже винятково на вододілах. На них ростуть оліготрофні рослини: сосна, багно, сфагнові мохи, журавлина; фауна бідна: лосі, глухарі, журавлі. Перехідні Б. за

характером живлення е проміжними між низинними та верховими. На них ростуть як оліготрофні, так і евтрофні рослини. Найбільше Б. у Пн. півкулі.