ЧИННИК ЕКОЛОГІЧНИЙ - будь-які умови середовища, на які живе відповідає реакціями пристосування (за межами пристосовних особливостей лежать летальні чинники).

Класифікація екологічних чинників:

За часом:

✵ еволюційний;

✵ історичний;

✵ чинний (нині). За періодичністю:

✵ періодичний;

✵ неперіодичний.

За черговістю виникнення:

✵ первинний;

✵ вторинний.

За походженням:

✵ космічний;

✵ абіотичний (абіогенний);

✵ біогенний;

✵ біотичний;

✵ біологічний;

✵ природно-антропогенний;

✵ антропогенний (у т. ч. техногенний, забруднення довкілля);

✵ антропічний (у т. ч. непокоєння). За середовищем виникнення:

✵ атмосферний;

✵ водний (фактор вологості);

✵ геоморфологічний;

✵ едафічний;

✵ фізіологічний;

✵ генетичний;

✵ популяційний;

✵ біоценотичний;

✵ екосистемний;

✵ біосферний. За умовами дії:

✵ той, що залежить від щільності;

✵ той, що не залежить від щільності. За характером:

✵ інформаційний;

✵ предметно-енергетичний;

✵ фізичний;

✵ геофізичний;

✵ термічний;

✵ хімічний;

✵ солоності;

✵ кислотності;

✵ біогенний (біотичний);

✵ комплексний;

✵ системоутворювальний;

✵ екологічний-2;

✵ географічний;

✵ еволюційний;

✵ кліматичний (світло, опади тощо).

За об'єктом дії:

✵ індивідуальний;

✵ груповий;

✵ етологічний;

✵ соціально-психологічний;

✵ соціальний;

✵ соціально-економічний;

✵ видовий (у т. ч. людський).

За спектром дії:

✵ вибірковий;

✵ загальної дії.

За ступенем дії:

✵ летальний;

✵ екстремальний;

✵ лімітуючий (обмежувальний);

✵ мутагенний;

✵ тератогенний;

✵ неспокою.

Ч. е. у вузькому розумінні слід розуміти як біоекологічний.





Перша публікація: 01/01/2008

Останнє оновлення: 01/01/2024

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.