РОСЛИНИ — ІНДИКАТОРИ ҐРУНТІВ — дикорослі рослини, за допомогою яких можна визначати характер і стан ґрунту, на якому вони ростуть. Властивості ґрунту, такі як вологоємність, структура, щільність, вміст кисню тощо, а також вміст поживних речовин, важких металів і солей визначає середовище існування рослин. На зміну цього середовища вони реагують збільшенням кількості або навпаки, відсутністю, пишним ростом або пригніченим розвитком. Умови існування можуть стимулювати рослини в їх конкурентній боротьбі за життєвий простір з ін. рослинами або заважати їм. Особливо чітко виражені індикаторні властивості у дикорослих трав'яних рослин, за якими можна визначити стан орної землі. Так, індикаторами піщаного ґрунту є коров'як, глинистих і суглинистих — жовтець повзучий, рутка, молочай; про сухість ґрунту свідчить поява ромашки і полину (ксерофіти), про вологість — м'ята польова, щавель, хвощ; індикаторами ущільнених ґрунтів є пирій і жовтець повзучий. Про застійну вологість ґрунтів можна судити за наявністю м'яти, мокрецю. Показник засолених ґрунтів — наявність галофітів, напр. лободи. Індикатори кислих ґрунтів — молінія, хвощ, щавель; вапнякових — гірчиця польова, молочай, сонцецвіт, люцерна, льонок, підбіл. Індикаторами підвищеного вмісту азоту в ґрунті є лобода, мокрець, кропива, бугила, чистотіл.