РАДІАЦІЯ ВІДБИТА — певна частина енергії променистого потоку, що досягає поверхні прир. чи штучного тіла і, не поглинаючись, відбивається від нього. Залежно від природи тіла, структури поверхні і спектр. - оптичних властивостей значення Р. в. істотно різняться і визначаються показником альбедо — відбивальною здатністю. Найвищий показник Р. в. у тіл із дзеркальним шаром відбиття (до 99 %) та предметів з білою поверхнею (до 95 %). Для темнозабарвлених предметів (листя, поверхня Землі тощо) альбедо становить від 1 до ЗО %. Р. в. є величиною, оберненою до показника поглинутої радіації, і разом з не поглинутою (пропущеною) радіацією визначає радіац. баланс системи. Усі три величини обов'язково враховуються під час досліджень оптичних властивостей фітоценозів, штучних насаджень та посівів.