ПОТЕНЦІАЛ ПРИРОДНО-РЕСУРСНИЙ — 1) здатність прир. системи без збитків для себе (а отже, і для людей) віддавати необхідну людству продукцію або виконувати корисну для нього роботу в межах госп-ва даного істор. типу. Для мін. ресурсів обмеженням може бути забруднення ними поверхні планети, зміна сейсмічної ситуації тощо. Ін. словами, П. п.-р. — це та частина прир. ресурсів Землі та найближчого космосу, що може бути реально залучена до госп. діяльності за даних техн. і соц.-екон. можливостей сусп-ва з умовою збереження середовища життя людини. Економічно оцінений П. п.-р. у геогр. рамках держави входить до складу нац. багатства країни; 2) у вужчому екон. розумінні — доступна за даних технологій та соц.-екон. відносин сукупність прир. ресурсів (див. Закон падіння природно-ресурсного потенціалу); 3) система прир. ресурсів, умов, явищ і процесів, що, з одного боку, є терит. та ресурсною базою життєдіяльності сусп-ва, а з іншого — протистоїть йому як об'єкт антроп. впливу; 4) теоретично гранична кількість прир. ресурсів, яка може бути використана за умови кінцевого цілого планети та її найближчого оточення, тобто без руйнування умов, за яких людина може існувати та розвиватися як біол. і соц. організм. Визначається рівнем екол. рівноваги біосфери та її великих підрозділів, який є лімітом для такого існування та розвитку. Вихід за межі використання П. п.-р. у цьому розумінні відповідає стану колапсу.

Синонім П. п.-р. (окрім значення 2) — потенціал екологічний.