ПЕРЕНАСЕЛЕННЯ — 1) тимчасовий стан екосистеми, за якого кількість особин будь-якого виду більша за можливості ємності середовища. П. може настати в результаті особливо сприятливих умов для розмноження (чи виживання) окремих видів та безуникно спричинює спочатку депресію чисельності ін. видів, пов'язаних з першими, а потім депресію чисельності першого виду; 2) тимчасове протиріччя між доступними людині прир. ресурсами, включаючи умови життєзабезпечення, та потребами окремих людей і суспільства в цілому. Істор. П. призводило до найдавніших екол. криз — пере промислу та ін. У більш пізні епохи власне П. у чистому вигляді не було, проте відносне П., пов'язане із «зайвими» робочими руками та ротами, спостерігалося (воно було першопричиною хрестових походів, міграції європейців до Америки, Азії, Африки та Австралії, а ще раніше, очевидно, і великого переселення народів та ін. явищ). Тривалого абсолютного П. в минулому людства не було — людей було стільки, скільки могла прогодувати їхня земля. У протилежному випадку складалася несприятлива соц., екон. та епід. ситуація, в результаті якої наставав занепад окремих цивілізацій (напр., майя) або виселення людей за межі їхнього традиційного ареалу. В ході н.-т. революції, коли людство стало повною мірою глобальним явищем і вільних територій, придатних для життя людей, не збереглося, виникла загроза абсолютного П., не соц. -екон., а екол. типу.