НОМОГЕНЕЗ — еволюція організмів на основі внутр., первинно їм притаманних, доцільних реакцій на зовн. впливи, спрямованих у бік ускладнення морфофізіол. організації живої природи. У своїй основі віталістична гіпотеза Н. була висунута акад. Л. С. Бергом на противагу дарвінізму, що ґрунтується на теорії прир. добору відхилень, які виникають випадково (шляхом мутації) і закріплюються спадково. Мат. розрахунки свідчать, що теорія не спрямованого розвитку на основі випадковостей не дає змоги «укласти» еволюцію живої природи в час існування Землі як твердого тіла (навіть у разі заміни поколінь кожні 2 год і неймовірної чисельності популяцій в 10100 особин перебір ген. варіантів становив би понад 10800 комбінацій на одну особину, що неможливо). Звідси розуміння спрямованості еволюції. Теорія Н. з поправкою на об'єктивність спрямованості еволюції не суперечить дарвінізму, а доповнює його.