МАРГІНАЛЬНІСТЬ — 1) крайове, граничне положення прир. утвору, напр. смуга між напівпустелею та пустелею. Поняття «М.» має істотне значення в природокористуванні, оскільки екосистеми маргінальних смуг нестійкі і потребують особливої уваги, мають підвищені вимоги щодо охорони природи. Ігнорування цього положення веде, напр., до спустелювання смуги напівпустель; 2) нестійкий, «граничний» соц. стан особи, неповноцінний її соц.-психол. статус (відносно самосвідомості). Маргінальні особи звичайно виявляють підвищену активність (звідси М. — одна з причин пасіонарності). У природокористуванні вони нерідко пропонують масштабні, але не завжди обґрунтовані та реальні проекти перетворення природи або, навпаки, закликають до відмови від здобутків цивілізації.