ЛАНЦЮГИ ЖИВЛЕННЯ — харч., або трофічні, ланцюги — групи видів рослин, тварин, грибів та мікроорганізмів, пов'язаних харч, відносинами, внаслідок чого створюється певна послідовність передання речовини й енергії від одних груп організмів до ін. Л. ж. формувались у процесі істор. розвитку орг. світу. Це одна з характеристик взаємопристосованості організмів у природі. Основою кожного Л. ж. є види — продуценти, або автотрофи (переважно зелені рослини та хемосинтезуючі мікроорганізми), консументи, або гетеротрофи, яких поділяють на первинні і вторинні. Первинними консументами є тварини, які живляться переважно або тільки (рідше) рослинами, вторинними — які живляться їжею переважно або тільки (рідко) тваринного походження. Окремі ланки становлять сапрофіти (переважно гриби та бактерії), що дістають необхідну енергію завдяки розкладанню решток орг. речовини. Кількість ланок у Л. ж. здебільшого не перевищує 4—5. В угрупованні організмів (біоценозі) звичайно буває кілька паралельних Л. ж., між якими можуть існувати зв'язки. Складна структура Л. ж. забезпечує цілісність та динамічність біоценозу. Л. ж. відбивають основні етапи біогенного колообігу речовин у природі, лежать в основі т. з. піраміди чисел, що відображає чисельність окремих організмів в угрупованнях, і виявляють характерні особливості біоценозів.