АНАГЕНЕЗ — тип еволюційного процесу орг. світу, близький до біол. прогресу. У 1866 р. термін «А.» запровадив амер. палеонтолог А. Хайатт, позначивши ним початкову стадію розвитку великих систематичних груп організмів, для якої характерні виникнення нового типу організації та розквіт групи. У 1947 р. австр. біолог Б. Ренш терміном «А.» позначив появу нових органів і вдосконалення структ. типів (планів будови) у ході еволюції великих груп організмів. Він протиставив А. і процес галуження філогенетичного стовбура на одному рівні. А. характеризує ускладнення органів, удосконалення їхньої діяльності та автоматизацію (послаблення залежності від зовн. впливів) розвитку. У цьому розумінні А. близький до ароморфозу.