ЗАПАСИ ПІДЗЕМНИХ ВОД — маса гравітаційної води, яка міститься у порах, пустотах та шпарах водоносних горизонтів гір. порід. Розрізняють 3. п. в. геол. (об'єм підземних вод, що беруть участь у підземному стоку та займають об'єм пор у зоні насичення літосфери); заг. (підсумково-статистичні та дин. 3. п. в.); статичні, або вікові (частина геол. 3. п. в. — запаси водоносних горизонтів з вільним дзеркалом нижче зони коливання рівня та запаси напірних водоносних горизонтів); відновні (активні), або дин. (щорічно відновлюються, дорівнюють прир. витратам); експлуатовані (частина статичних і дин. запасів, яку можна отримати завдяки рац. методам без погіршення експлуатаційного режиму та якості води протягом амортизаційного терміну роботи водозабірної споруди); невідновні (протилежні до відновних); пружні (запаси, що вивільнюються в разі відкривання водоносного шару і зниження тиску в ньому під час відкачування або самовиливання води, спричиненого об'ємним розширенням води та зменшенням порогового простору самого шару у зв'язку зі зниженням гідростатичного тиску в ньому); регульовані (об'єм води, що вміщується в зоні сезонних коливань рівня підземного стояння вод з вільним дзеркалом). Експлуатовані 3. п. в. залежно від ступеня вивченості родовища, якості води, умов експлуатації поділяють на категорії А, Б, С₁ і С₂.