ЗАКОН ЗНИЖЕННЯ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ — з плином істор. часу на отримання з прир. систем одиниці корисної продукції в середньому витрачається все більше енергії. Зростають також енерг. затрати на одну людину. У кам'яний вік вони становили близько 17 МДж/добу, в агр. сусп. — 50, в індустріальну епоху — 295, а в розвинених країнах сьогодення — 950—1100 МДж/добу, тобто в 58—62 рази більше, ніж у наших далеких предків. З початку XX ст. затрати енергії на одиницю с.-г. продукції в розвинених країнах світу зросли у 8—10, а на одиницю пром. продукції — у 10—12 разів. Підосновою 3. з. е. е. п. є принцип Ле Шателье — Брауна та закон внутр. дин. рівноваги. Закон перегукується з четвертим законом екологи Б. Коммонера: «нічого не дається задарма». 3. з. е. е. п. в найбільш заг. вигляді

сформулював укр. економіст XIX ст. С. Подолинський.