ЗАБОЛОЧУВАННЯ — 1) підвищення вологості ґрунту, зумовлене недостатнім стоком, підняттям рівня ґрунт, вод, близьким їх заляганням або ускладненням умов випаровування (напр., після ліс. пожеж). 3. супроводжується зміною рослинності, наземного тваринного складу, ґрунт, фауни, мікрофлори, режиму хім. реакцій та власне характеру ґрунтів, що перетворюються на перезволожені, заболочені та болотні; 2) заростання водойми, спричинене винесенням у неї мін. та орг. речовин з водозбору, а також відкладанням решток відмерлих організмів, що призводить до її обміління та евтрофікацїі. У ході 3. Відкриті водні простори замінюються на ділянки, вкриті рогозом, очеретами, хвощами, осоками, сфагновими мохами та вологолюбними рослинами, що згодом утворюють суцільний покрив. 3. ґрунтів нерідко є наслідком неправильної агротехніки (перегороджування стоку води, занадто важкі с.-г. машини, які надмірно ущільнюють горизонт, що залягає під зораним шаром). До 3. озер та ін. водойм призводить скидання у них різних забрудників, особливо побутових стічних вод та стічних вод тваринництва.