Природознавство - Великий довідник школяра - 2019

Людина та середовище її життя
Світ явищ, у якому живе людина
Механічні явища в природі

Механічний рух

Механічний рух — це зміна положення тіла щодо інших тіл із плином часу.

Траєкторія руху тіла — лінія, по якій рухається тіло, переміщаючись з одного місця в інше.

Довжина траєкторії, по якій тіло рухається протягом визначеного проміжку часу, називається шляхом, пройденим за цей проміжок часу. Шлях — фізична величина. Його можна виміряти в одиницях довжини.

Рівномірним називається рух, під час якого тіло за будь-які рівні проміжки часу проходить однаковий шлях. Рівномірний рух у природі зустрічається дуже рідко (обертання Землі навколо Сонця й навколо своєї осі). Переважна частина видів руху є нерівномірною.

Рух оцінюється за швидкістю.

, або ,

де V — швидкість, S — шлях, t — час.

Знаючи швидкість і час, можна визначити шлях: .

Знаючи шлях і швидкість, можна визначити час: .

Різноманітність рухів у природі

Розгляньмо рух води на прикладі джерела. Вода, що пробилася з-під землі, починає розливатися і стікає в більш низьке місце. Так утворюється струмочок. Ріки течуть з вищого місця в нижче.

Під дією вітру розлітається насіння й листя рослин. Вони не можуть самостійно змінювати траєкторію руху, як і вода.

Рухаються різні види транспорту. Але для того щоб транспорт рухався, він повинен мати джерело енергії (дизельне паливо, бензин, електроенергію тощо). Треба звернути увагу учнів на те, що транспортний засіб після гальмування якийсь час рухається за інерцією. Жодний транспортний засіб не може зупинитися миттєво, це треба враховувати під час переходу через дорогу.





Перша публікація: 01/01/2019

Останнє оновлення: 31/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.