Природознавство - Великий довідник школяра - 2019

Людина та середовище її життя
Світ явищ, у якому живе людина
Електричні явища

Усім відомі слова «електрика», «електричний струм». Електричний струм не можна побачити, але ми добре обізнані з його виявами. Електричні явища існують у природі: звичайна й куляста блискавки. Деякі морські тварини (електричний скат) мають органи, які продукують електрику (захист від ворогів). Багато електрики виробляє та споживає людина. Але ми завжди маємо пам’ятати, що, порушуючи техніку безпеки під час користування електроприладами, ставимо під загрозу наше здоров’я та життя.

За здатністю проводити електричний струм усі речовини поділяються на провідники та діелектрики. До провідників належать метали, розчини солей (живі організми, у тому числі й людина, добре проводять електричний струм).

Як же утворюється електрика? Повторімо будову атома. У металів електрони зовнішнього шару можуть «відриватися» від своїх атомів. Вони переміщаються по всьому зразкові металу, утворюючи так званий «електронний газ». Атоми, що втратили свої електрони, здобувають позитивний заряд, а атоми, які приєднали електрони, — негативний. Якщо зразок металу помістити в електричне поле, то негативно заряджені електрони будуть рухатися до його позитивного полюса. Так виникає електричний струм — упорядкований рух заряджених частинок. Електричне поле можна створити за допомогою батарейки, акумулятора, генераторів струму.

Електричні заряди здатні накопичуватися й переміщуватися.

У просторі, де є електричні заряди, утворюється електричне поле.





Перша публікація: 01/01/2019

Останнє оновлення: 31/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.