Фізика - Великий довідник школяра - 2019

Кінематика
Матеріальна точка. Траєкторія. Шлях і переміщення. Скалярні і векторні фізичні величини

Для спрощення опису руху протяжних у просторі реальних тіл введено ідеалізоване поняття матеріальної точки.

Матеріальна точка — це тіло, розмірами і формою якого за даних умов розгляду можна нехтувати. Приклад: літак, за польотом якого спостерігають з поверхні Землі.

Поняття траєкторії руху тіла і пройденого тілом шляху уже розглядались. Слід застосувати ці поняття до матеріальної точки.

Траєкторією руху матеріальної точки називається уявна лінія в просторі, вздовж якої точка рухається. Приклади: хмаркоподібний слід у небі від літака, що рухається на великій висоті; слід, який залишає на папері ампула авторучки, та ін.

Шляхs — це відстань, яку проходить матеріальна точка вздовж траєкторії за якийсь проміжок часу.

Переміщенням матеріальної точки на даній ділянці траєкторії називається напрямлений відрізок, який сполучає початкову і кінцеву точки траєкторії.

Деякі фізичні величини характеризуються лише числовими значеннями і називаються скалярними величинами, або скалярами (шлях, час). Інші величини, що характеризуються ще й напрямком у просторі (швидкість, сила, переміщення), називаються векторними величинами, або векторами, і позначаються стрілкою над буквеними символами цих величин . Числові значення таких величин називаються модулями векторів і позначаються або квадратними дужками: , або буквеним символом без стрілки: .

Таким чином, шлях s — скаляр, переміщення — вектор. У випадку прямолінійного руху , а у випадку криволінійного .





Перша публікація: 01/01/2019

Останнє оновлення: 31/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.