Фізика - Великий довідник школяра - 2019
Кінематика
Матеріальна точка. Траєкторія. Шлях і переміщення. Скалярні і векторні фізичні величини
Для спрощення опису руху протяжних у просторі реальних тіл введено ідеалізоване поняття матеріальної точки.
Матеріальна точка — це тіло, розмірами і формою якого за даних умов розгляду можна нехтувати. Приклад: літак, за польотом якого спостерігають з поверхні Землі.
Поняття траєкторії руху тіла і пройденого тілом шляху уже розглядались. Слід застосувати ці поняття до матеріальної точки.
Траєкторією руху матеріальної точки називається уявна лінія в просторі, вздовж якої точка рухається. Приклади: хмаркоподібний слід у небі від літака, що рухається на великій висоті; слід, який залишає на папері ампула авторучки, та ін.

Шляхs — це відстань, яку проходить матеріальна точка вздовж траєкторії за якийсь проміжок часу.
Переміщенням
матеріальної точки на даній ділянці траєкторії називається напрямлений відрізок, який сполучає початкову і кінцеву точки траєкторії.
Деякі фізичні величини характеризуються лише числовими значеннями і називаються скалярними величинами, або скалярами (шлях, час). Інші величини, що характеризуються ще й напрямком у просторі (швидкість, сила, переміщення), називаються векторними величинами, або векторами, і позначаються стрілкою над буквеними символами цих величин
. Числові значення таких величин називаються модулями векторів і позначаються або квадратними дужками:
, або буквеним символом без стрілки:
.
Таким чином, шлях s — скаляр, переміщення
— вектор. У випадку прямолінійного руху
, а у випадку криволінійного
.
Перша публікація: 01/01/2019
Останнє оновлення: 31/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.