Фізика - Великий довідник школяра - 2019
Початкові відомості про будову речовини
Зв’язок температури тіла зі швидкістю руху його молекул. Агрегатні стани речовини
На початковій стадії вивчення фізики про температуру t тіл можна говорити, лише оперуючи побутовими поняттями «гарячий» і «холодний» та враховуючи, що всі знайомі з побутовими термометрами (адже відомо, що гарячим тілам відповідають більш високі показання термометра, ніж холодним).
Незважаючи на безладний рух молекул, тверді тіла і рідини не розпадаються самочинно на окремі молекули. Це пояснюється притяганнямміж молекулами. Притягання особливо значне на малих відстанях між молекулами, за низьких температур; речовина при цьому перебуває у твердому стані. За досить високих температур тверді речовини переходять у рідкий стан, у якому середня відстань між молекулами більша, а взаємне притягання молекул слабкіше. Нарешті, у газоподібному стані речовини відстані між молекулами настільки великі, що міжмолекулярне притягання практично відсутнє і взаємодія молекул зводиться до відштовхування при зіткненнях.
Фізичні властивості речовини в різних агрегатних станах істотно відрізняються. Тверді тіла мають власні розміри, добре зберігають форму і відзначаються порівняно великою міцністю. Рідини не мають власної форми, а набувають форми посудини, їм властива плинність. І тверді тіла, і рідини мало стисливі. Нарешті, поняття форми зовсім не властиве газам. Вони характеризуються значною стисливістю при зовнішній дії, мають властивість леткості, дифузійні процеси в них протікають швидше, ніж у рідинах та твердих тілах.
Перша публікація: 01/01/2019
Останнє оновлення: 31/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.