Хімія - Великий довідник школяра - 2019

Неорганічна хімія
Метали
Корозія металів

Корозія — руйнування металу під дією навколишнього середовища. Це окисно-відновний процес.

Хімічна корозія — руйнування металу під час його окиснення без виникнення електричного струму в системі. При цьому метал взаємодіє з газами (газова корозія) і рідкими неелектролітами (бензин, нафта, толуол та ін.). Наприклад, сполука металів із киснем повітря.

Електрохімічна корозія — руйнування металу, який знаходиться у контакті з іншим металом у розчині електроліту. При цьому активніший метал віддає електрони, а менш активний їх приймає, тобто в системі виникає електричний струм. Пара таких металів називається гальванічною парою.

Чинники, що впливають на швидкість корозії

1)  Положення контактуючих металів у ряду стандартних електродних потенціалів. Чим далі метали розташовані один від одного, тим вища швидкість корозії.

2)  Характер розчину електроліту. Чим вища кислотність розчину і чим більше в ньому окисників, тим швидше відбувається корозія.

3)  Температура. За високих температур швидкість корозії зростає.

Захист від корозії

1)  Захисні поверхневі покриття. Ізолюють метал від контакту з навколишнім середовищем.

—  Металеві покриття. Метал, який наноситься для запобігання корозії, сам стійкий до неї. Наприклад, покриття заліза цинком (оцинковане залізо).

—  Неметалеві покриття. Це лаки, фарби, емалі, мастила та ін.

2)  Створення антикорозійних сплавів. Наприклад, додаванням хрому (до 12 %) до сталі одержують нержавіючу сталь.

3)  Протекторний захист. Застосовується у випадках, коли металева конструкція, що захищається (труби, корпус корабля), знаходиться в активному середовищі електроліту (ґрунтові води, морська вода). Із конструкцією з’єднується активніший метал-протектор. У процесі корозії активніший метал-протектор руйнується, а метал конструкції не кородує.

4)  Зміна складу середовища. В електроліт додають речовини, які уповільнюють корозію,— інгібітори.





Перша публікація: 01/01/2019

Останнє оновлення: 31/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.