Формули й таблиці

ІНФОРМАТИКА

Робота в Windows


Робочий стіл — робоча ділянка Windows, тобто весь екран.

Панель завдань — прямокутна смуга, розташована на периферії екрана, є найважливішим елементом інтерфейсу Windows.

Значок — графічне подання об’єкта.

Ярлик — графічне посилання на об’єкт.

Додаток Windows — прикладна програма, створена для роботи в Windows.

Вікно — прямокутна ділянка екрана, що займає весь екран або його частину. Основне призначення — відображення інформації як додаток. Будь-який додаток має принаймні одне вікно.

Елемент керування — об’єкт, за допомогою якого може здійснюватися керування роботою додатка.

Подія — явище, яке здатна зафіксувати операційна система.

Повідомлення — спеціальна іменована структура даних, яку Windows посилає додатку, щоб повідомити його, що відбулася певна подія.

Розгляньмо робочий стіл Windows ХР з одним відкритим вікном, що містить файли й підкаталоги, має у правій і верхній частинах панель інструментів доступу до файлової системи комп’ютера, угорі — лінійне меню доступу до стандартних команд і не містить рядка стану. Також на робочому столі розташовано безліч ярликів для запуску різних додатків для користування. Унизу ми бачимо панель завдань, що відображає запущені користувачем додатки (заголовки), системний трей (tray) з іконками різних «фонових» додатків, областю «швидкого запуску» — для доступу додатків, які найчастіше викликаються, і кнопка «Пуск», при натисканні якої можна одержати доступ як до ярликів уже встановлених програм, так і до системних функцій і додатків, повністю конфігурувати систему або вимкнути комп’ютер.






Перша публікація: 01/01/2008

Останнє оновлення: 31/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.