Формули й таблиці

БІОЛОГІЯ

ГЕНЕТИКА


Генетика — наука, яка вивчає закономірності спадковості (властивість повторювати ознаки в ряді поколінь) та мінливості (властивість змінювати свої ознаки) організмів.

Основні поняття генетики


Основні закономірності спадковості


І закон Менделя (закон одноманітності гібридів першого покоління) — під час схрещування особин, які є гомозиготними за домінантним та рецесивним апелем (чисті лінії), усі потомки будуть одноманітні й за генотипом, й за фенотипом.



II закон Менделя (закон розщеплення ознак) — у гібридів другого покоління (при схрещуванні двох гетерозигот) у потомстві спостерігається розщеплення за фенотипом 3:1, а за генотипом 1:2:1.



III закон Менделя (закон незалежного комбінування станів ознак) — при схрещуванні особин, які відрізняються за 2 або більшою кількістю ознак, розщеплення за кожною з них відбувається незалежно від решти.



Закон чистоти гамет — у гібридного (гетерозиготного) організму гамети «чисті», тобто в гамети потрапляє лише один із алельних генів.

Неповне домінування — проміжний характер прояву ознаки у гетерозиготи.

Летальні алелі — алелі, які, проявляючись у фенотипі, призводять до смерті особини.

Зчеплення генів — гени, які розташовані в одній хромосомі, утворюють єдину групу зчеплення; при цьому контрольовані ними ознаки успадковуються сумісно.

Успадкування, зчеплене зі статтю. Одна пара хромосом (статеві хромосоми, гетерохромосоми) у самців та самок розрізняється. Гомогаметна стать містить однакові гетерохромосоми (XX), а гетерогаметна — різні (XY). Генний склад X та Y хромосом відрізняється, тому успадкування деяких генів залежить від статі.





Перша публікація: 01/01/2008

Останнє оновлення: 31/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.