Формули й таблиці
БІОЛОГІЯ
ГЕНЕТИКА
Генетика — наука, яка вивчає закономірності спадковості (властивість повторювати ознаки в ряді поколінь) та мінливості (властивість змінювати свої ознаки) організмів.
Основні поняття генетики

Основні закономірності спадковості
І закон Менделя (закон одноманітності гібридів першого покоління) — під час схрещування особин, які є гомозиготними за домінантним та рецесивним апелем (чисті лінії), усі потомки будуть одноманітні й за генотипом, й за фенотипом.

II закон Менделя (закон розщеплення ознак) — у гібридів другого покоління (при схрещуванні двох гетерозигот) у потомстві спостерігається розщеплення за фенотипом 3:1, а за генотипом 1:2:1.

III закон Менделя (закон незалежного комбінування станів ознак) — при схрещуванні особин, які відрізняються за 2 або більшою кількістю ознак, розщеплення за кожною з них відбувається незалежно від решти.

Закон чистоти гамет — у гібридного (гетерозиготного) організму гамети «чисті», тобто в гамети потрапляє лише один із алельних генів.
Неповне домінування — проміжний характер прояву ознаки у гетерозиготи.
Летальні алелі — алелі, які, проявляючись у фенотипі, призводять до смерті особини.
Зчеплення генів — гени, які розташовані в одній хромосомі, утворюють єдину групу зчеплення; при цьому контрольовані ними ознаки успадковуються сумісно.
Успадкування, зчеплене зі статтю. Одна пара хромосом (статеві хромосоми, гетерохромосоми) у самців та самок розрізняється. Гомогаметна стать містить однакові гетерохромосоми (XX), а гетерогаметна — різні (XY). Генний склад X та Y хромосом відрізняється, тому успадкування деяких генів залежить від статі.
Перша публікація: 01/01/2008
Останнє оновлення: 31/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.