Формули й таблиці
ІНФОРМАТИКА
Історія процесорів Intel
Intel® 4004 |
Перший процесор фірми Intel® був чотири-розрядним, мав 2300 транзистори й тактову частоту 108 кгц. |
|
1972 p. |
Intel® 8008 |
Цей процесор також мав 2300 транзисторів, але був восьми-розрядним, з тактовою частотою до 200 кгц. Дон Ланкастер створив на його основі прототип персонального комп’ютера |
1974 p. |
Intel® 8080 |
Швидкість цього процесора вже вимірювалася в Мгц. Число транзисторів зросло більше, ніж у два рази |
1978 p. |
Intel® 8086 |
Частота цього процесора зросла до 10 Мгц. На його основі почали випускати комп’ютери IBM PC |
1979 p. |
Intel® 8088 |
Відрізнявся від попередніх тим, що шина даних і загальна розрядність були восьми-бітними |
1982 p. |
Intel® 80286 |
Цей процесор вирізнявся тим, що міг виконувати програми, написані для кожного з його попередників |
1985 p. |
Intel® 386™ DX |
Перший дійсно багатозадачний CPU (на ньому навіть W95 працює) |
1988 p. |
Intel® 386™ SX |
Low-End версія Intel® 386™ DX |
1990 p. |
Intel® 386™ SL |
Мобільна версія 386-го процесора |
1989 p. |
Intel® 486™ DX |
Перший процесор із вбудованими кешем першого рівня й математичним співпроцесором (FPU), що істотно прискорив обробку даних |
1991 p. |
Intel® 486™ SX |
Low-End версія Intel® 486™ DX без FPU |
1992 р. |
Intel® 486™ SL |
Версія 486™ DX з розширеними можливостями — контролер шини ISA, DRAM контролер, контролер локальної шини |
Intel® 486™ DX2 |
Перший повністю 32-розрядний процесор |
|
Intel® 486™ SX2 |
Той самий 486™ SX, але із частотою 50 Мгц |
|
1993 р. |
Intel® Pentium® (P5) |
Pentium — перший процесор із двоконвеєрною структурою |
Intel® Pentium® (P54C) |
Підвищення тактової частоти вимагало переходу на більш тонкий 0,50 мкм технологічний процес, а пізніше — 0,35 мкм |
|
1995 р. |
Intel® Pentium® Pro |
Перший процесор шостого покоління. Уперше була застосована кеш-пам’ять другого рівня, що працює на частоті ядра процесора. Процесори мали дуже високу собівартість виготовлення й призначалися для потужних серверів, але мали один недолік: погану оптимізацію для 16-бітного коду. Випускалися за технологією 0,50 мкм, а пізніше — по 0,35 мкм, що дозволило збільшити об’єм кеш-пам’яті L2 з 256 до 512, 1024 й 2048 Кб |
1997 р. |
Intel® Pentium® MMX (P55C) |
При збільшенні частки мультимедіа в процесорних розрахунках, посилення вимог до ігор, було винайдено розширення MMX (Multi Media eXtention), що містить 57 інструкцій для обчислень із плаваючою крапкою, що істотно збільшує продуктивність комп’ютера в мультимедіа-додатках (від 10 до 60 %, залежно від оптимізації) |
Intel® Pentium® MMX (Tillamook) |
Варіант Pentium MMX для ноутбуків — мав знижені напругу ядра й потужність. Механічно не був сумісний із Socket 7, але мав перехідник на це гніздо |
|
1997 р. |
Intel® Pentium® II (Klamath) |
Перший процесор із лінії Pentium II, що увібрав у себе переваги Pentium® Pro й Pentium® MMX. Випускався в новому конструктиві Slot 1 — це крайове рознімання з 242 контактами (картридж SECC), розроблене для процесорів модульної конструкції з кеш-пам’яттю другого рівня, виконаною на дискретних мікросхемах |
1998 р. |
Intel® Pentium® II (Deschutes) |
Процесор із лінії Pentium II, який замінив Klamath. Відрізняється від нього більш тонким технологічним процесом (0,25 мкм) і більш високими тактовими частотами. Конструктив — картридж SECC, що у старших моделях був замінений на SECC2 (кеш із однієї сторони від ядра, а не з двох, як у стандартному Deschutes; змінене кріплення кулера) |
Intel® Pentium® II OverDrive |
Варіант Pentium® II, призначений для апгрейда Pentium® Pro, тобто для встановлення на материнські плати Socket 8 |
|
Intel® Pentium® II (Tonga) |
Варіант Pentium® II для ноутбуків. Побудований на 0,25 мкм ядрі Deschutes |
|
Intel® Celeron® (Covington) |
Перший варіант процесора з лінійки Celeron®, побудований на ядрі Deschutes. Для зменшення собівартості процесори випускалися без кеш-пам’яті другого рівня й захисного картриджа. Конструктив — SEPP (Single Edge Pin Package). Відсутність кеш-пам’яті другого рівня спричиняла низьку продуктивність, але й високу здатність до розгону |
|
1998 р. |
Intel® Pentium® II Xeon |
Pentium® II Xeon — Серверний варіант процесора Pentium® II, що вироблявся на ядрі Deschutes і відрізнявся від Pentium® II більш швидкою і більш місткою (є варіанти з 1 або 2 Мб) кеш-пам’яттю другого рівня й конструктивом — він випускався в конструктиві Slot 2 — це теж крайове рознімання, але з 330 контактами, регулятором напруги VRM, запам’ятовуючим пристроєм EEPROM. Виконувався в SECC корпусі |
1998 р. |
Intel® Celeron® (Mendocino) |
Подальший розвиток лінійки Celeron®. Має кеш-пам’ять L2 об’ємом 128 Кб, інтеґровану в кристал процесора й працюючу на частоті ядра, завдяки чому забезпечується висока продуктивність |
1999 р. |
Intel® Celeron® (Mendocino) |
Відрізняється від попередніх тим, що форма-фактор Slot 1 змінилася на дешевшу Socket 370 і збільшилася тактова частота |
1999 р. |
Intel® Pentium® II PE (Dixon) |
Останній Pentium® II призначений для застосування в портативних комп’ютерах |
1999 р. |
Intel® Pentium® III (Katmai) |
На зміну процесору Pentium® II (Deschutes) прийшов Pentium® III на новому ядрі Katmai. Додано блок SSE (Streaming SIMD Extensions), розширено набір команд ММХ й удосконалено механізм потокового доступу до пам’яті |
1999 р. |
Intel® Pentium® III Xeon™ (Tanner) |
Hi -End версія процесора Pentium® III |
1999 р. |
Intel® Pentium® III (Coppermine) |
Цей Pentium® III виготовлявся за 0,18 мкм технологією, має тактову частоту до 1200 Мгц. Перші спроби випустити процесор на цьому ядрі із частотою 1113 Мгц закінчилися невдачею, тому що він у граничних режимах працював дуже нестабільно, і всі процесори із цією частотою були відкликані — цей інцидент дуже «підмочив» репутацію Intel |
1999 p. |
Intel® Celeron® (Coppermine) |
Celeron® на ядрі Coppermine підтримує набір інструкцій SSE. Починаючи із частоти 800 МГЦ, цей процесор працює на 100 Мгц системній шині |
1999 p. |
Intel® Pentium® III Xeon™ (Cascades) |
Pentium® III Xeon, виготовлений за 0,18 мкм технологічним процесом. Процесори із частотою 900 Мгц із перших партій перегрівалися й їхні поставки були тимчасово припинені |
2000 p. |
Intel® Pentium® 4 (Willamette, Socket 423) |
Принципово новий процесор з гіперконвеєризацією (hyperpipelining) — з конвеєром, що складається з 20 ступенів. Відповідно до заяв Intel®, процесори, засновані на даній технології, дозволяють домогтися збільшення частоти приблизно на 40 відсотків щодо сімейства Р6 за однакового технологічного процесу. Застосована 400 Мгц системна шина (Quad -pumped), що забезпечує пропускну здатність у 3,2 Гбайта в секунду проти 133 Мгц шини із пропускною здатністю 1,06 Гбайт в Pentium III |
2000 p. |
Intel® Xeon™ (Foster) |
Продовження лінійки Xeon™: серверна версія Pentium® 4 |
2001 p. |
Intel® Pentium® III-S (Tualatin) |
Подальше підвищення тактової частоти Pentium® III вимагало переходу на 0,13 мкм технологічний процес. Кеш другого рівня знову повернувся до свого споконвічного розміру (як в Katmai): 512 Кб, і додалася технологія Data Prefetch Logic, що підвищує продуктивність, попередньо завантажуючи дані, необхідні додатку в кеш |
2001 p. |
Intel® Pentium® III-M (Tualatin) |
Мобільна версія Tualatin -a з підтримкою нової версії технології SpeedStep, покликаної знизити витрати енергії акумуляторів ноутбука |
2001 р. |
Intel® Pentium® 4 (Willamette, Socket 478) |
Цей процесор виконаний за 0,18 мкм технологією. Установлюється в нове рознімання Socket 478, тому що попередня форма-фактор Socket 423 була «перехідною» і Intel® надалі не збирається підтримувати її |
2001 р. |
Intel® Celeron® (Tualatin) |
Новий Celeron® має кеш другого рівня розміром 256 Кб і працює на 100 Мгц системній шині. |
2001 р. |
Intel® Pentium® 4 (Northwood) |
Pentium 4 з ядром Northwood відрізняється від Willamette більшим кешем другого рівня (512 Кб в Northwood проти 256 Кб в Willamette) і застосуванням нового технологічного процесу 0,13 мкм |
2001 р. |
Intel® Xeon™ (Prestonia) |
Цей Xeon™ виконаний на ядрі Prestonia. Відрізняється від попереднього збільшеним до 512 Кб кешем другого рівня. Кодове ім’я: Prestonia |
2002 р. |
Intel® Celeron® (Willamette-128) |
Новий Celeron® виконаний на основі ядра Willamette за 0,18 мкм технологією |